Лобізм великих виробників замість рівних правил.
Міністерство охорони здоровʼя за кілька годин до наради, присвяченої вдосконаленню законодавства в фармацевтичній сфері, представило робочій групі новий проєкт Порядку надання маркетингових послуг у сфері обігу лікарських засобів. Формально — для регулювання. По суті ж — це один із найцинічніших проявів лобізму фармацевтичних гігантів останніх років.
Під кого написаний цей документ?
Уся конструкція документа заточена під інтереси великих українських виробників. Саме вони, відповідно до запропонованих змін, отримають фактично виняткову можливість на укладення маркетингових договорів з аптеками. Учасники ринку, які не мають потужної юридичної та фінансової спроможності, будуть просто відсічені. Для дрібних виробників — це закрита крамниця.
За новим порядком аптеки більше не зможуть самостійно ініціювати маркетингову співпрацю, а лише "добровільно" приймати умови, продиктовані виробниками. І хоч формально заборонено примушувати аптечні мережі укладати такі угоди — на практиці це означає цілковиту односторонню гру: хто платить, той і замовляє правила.
Ба більше, запропоновані зміни передбачають обмеження на маркетинг до 18% від обсягів продажів виробників за попередній квартал. Якщо пояснювати простою мовою, то на практиці великі компанії-виробники, які мають широкий асортимент продукції та значні продажі, зможуть пропонувати більше грошей аптекам за маркетинг. Малі виробники на ринок потрапити не зможуть, адже 18% від їхніх продажів будуть у сотні разів меншими ніж 18% від продажів фармгігантів.
Варто зауважити, що йдеться про маркетинг ОТС (безрецептурної) групи препаратів, адже за законодавством, маркетувати Rx (рецептурні) препарати заборонено.
Що буде з іноземними виробниками?
Водночас проєкт повністю ігнорує механізм участі іноземних виробників, які не мають в Україні прямих ліцензіатів або локальних структур. У постанові не прописаний механізм регуляції маркетингу для них. Таким чином, доступ до ринку для міжнародних гравців обмежується ще на етапі маркетингу — без можливості просувати навіть зареєстровані в Україні препарати.
Реальний маркетинг майже знищується
Попри декларативну норму про 18% на маркетинг безрецептурних препаратів, фактичні обмеження в документі роблять рентабельний маркетинг майже неможливим.
Наразі безрецептурні препарати, за даними аналітиків, складають близько 35% від усього ринку лікарських засобів. Якщо врахувати, що майже половину своєї ОТС-продукції виробники взагалі не маркетували, то обʼєм можливого маркетингу фактично знижується до близько 5%. Очевидно, що це не регуляція, а повзуча ліквідація маркетингової політики як такої.
Окрім того, запропоновані нові правила створюють нерівні умови для роботи аптек, зокрема, малі аптеки фактично не зможуть отримувати маркетинг від виробників, адже останні будуть зацікавлені у тому, аби використовувати ліміт у 18% виключно для просування своєї продукції у великих мережах.
Що цікаво, робоча група за участю органів державної влади, виробників, аптек та дистрибʼюторів протягом двох місяців напрацьовувала зміни до регулювання маркетингу між аптеками та виробниками. Був погоджений документ, який передбачав обмеження маркетингу, виходячи з обʼємів продажів аптек, що дозволило б малим компаніям-виробникам виходити зі своєю продукцією на український фармринок. Основна дискусія точилася тільки навколо відсоткової ставки, зокрема, розглядалися пропозиції обмеження маркетингових угод на рівні 12-15%.
Однак в останній момент до МОЗ звернулася Асоціація виробників ліків України (АВЛУ) і запропонувала кардинально змінити підхід до регулювання, наслідками якого стане монополізація фармринку заводами-гігантами, менше вибору для пацієнтів і, як результат, зростання цін на препарати.
Очевидно, що це тонко завуальований план захоплення ринку великим фармацевтичним лобі.
Міністерство охорони здоровʼя за кілька годин до наради, присвяченої вдосконаленню законодавства в фармацевтичній сфері, представило робочій групі новий проєкт Порядку надання маркетингових послуг у сфері обігу лікарських засобів. Формально — для регулювання. По суті ж — це один із найцинічніших проявів лобізму фармацевтичних гігантів останніх років.
Під кого написаний цей документ?
Уся конструкція документа заточена під інтереси великих українських виробників. Саме вони, відповідно до запропонованих змін, отримають фактично виняткову можливість на укладення маркетингових договорів з аптеками. Учасники ринку, які не мають потужної юридичної та фінансової спроможності, будуть просто відсічені. Для дрібних виробників — це закрита крамниця.
За новим порядком аптеки більше не зможуть самостійно ініціювати маркетингову співпрацю, а лише "добровільно" приймати умови, продиктовані виробниками. І хоч формально заборонено примушувати аптечні мережі укладати такі угоди — на практиці це означає цілковиту односторонню гру: хто платить, той і замовляє правила.
Ба більше, запропоновані зміни передбачають обмеження на маркетинг до 18% від обсягів продажів виробників за попередній квартал. Якщо пояснювати простою мовою, то на практиці великі компанії-виробники, які мають широкий асортимент продукції та значні продажі, зможуть пропонувати більше грошей аптекам за маркетинг. Малі виробники на ринок потрапити не зможуть, адже 18% від їхніх продажів будуть у сотні разів меншими ніж 18% від продажів фармгігантів.
Варто зауважити, що йдеться про маркетинг ОТС (безрецептурної) групи препаратів, адже за законодавством, маркетувати Rx (рецептурні) препарати заборонено.
Що буде з іноземними виробниками?
Водночас проєкт повністю ігнорує механізм участі іноземних виробників, які не мають в Україні прямих ліцензіатів або локальних структур. У постанові не прописаний механізм регуляції маркетингу для них. Таким чином, доступ до ринку для міжнародних гравців обмежується ще на етапі маркетингу — без можливості просувати навіть зареєстровані в Україні препарати.
Реальний маркетинг майже знищується
Попри декларативну норму про 18% на маркетинг безрецептурних препаратів, фактичні обмеження в документі роблять рентабельний маркетинг майже неможливим.
Наразі безрецептурні препарати, за даними аналітиків, складають близько 35% від усього ринку лікарських засобів. Якщо врахувати, що майже половину своєї ОТС-продукції виробники взагалі не маркетували, то обʼєм можливого маркетингу фактично знижується до близько 5%. Очевидно, що це не регуляція, а повзуча ліквідація маркетингової політики як такої.
Окрім того, запропоновані нові правила створюють нерівні умови для роботи аптек, зокрема, малі аптеки фактично не зможуть отримувати маркетинг від виробників, адже останні будуть зацікавлені у тому, аби використовувати ліміт у 18% виключно для просування своєї продукції у великих мережах.
Що цікаво, робоча група за участю органів державної влади, виробників, аптек та дистрибʼюторів протягом двох місяців напрацьовувала зміни до регулювання маркетингу між аптеками та виробниками. Був погоджений документ, який передбачав обмеження маркетингу, виходячи з обʼємів продажів аптек, що дозволило б малим компаніям-виробникам виходити зі своєю продукцією на український фармринок. Основна дискусія точилася тільки навколо відсоткової ставки, зокрема, розглядалися пропозиції обмеження маркетингових угод на рівні 12-15%.
Однак в останній момент до МОЗ звернулася Асоціація виробників ліків України (АВЛУ) і запропонувала кардинально змінити підхід до регулювання, наслідками якого стане монополізація фармринку заводами-гігантами, менше вибору для пацієнтів і, як результат, зростання цін на препарати.
Очевидно, що це тонко завуальований план захоплення ринку великим фармацевтичним лобі.