Підзаконні критерії відповідності товарів для боротьби з COVID-19 умовам застосування податкової пільги з ПДВ
2020-05-19 11:00
Застосування податкової пільги з ПДВ, що була первинно запроваджена Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 530-ІХ від 17.03.2020 р., а в подальшому “відкоригована” Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-ІХ від 30.03.2020 р., передбачає необхідність звертати увагу суб’єкта правозастосування не тільки на положення Податкового кодексу України, але й на приписи підзаконних нормативно-правових актів – постанов Кабінету Міністрів України. Такого роду підхід обумовлюється тим, що відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України перелік товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ визначається саме Кабінетом Міністрів України. На практиці має місце ситуація, за якої Кабінет Міністрів України не просто визначає перелік товарів, операції з якими є пільговими, але й визначає низку конкретизованих вимог, яким повинні відповідати товари.
У свою чергу після запровадження цієї податкової пільги Кабінет Міністрів України сформував Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (Перелік), що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 р. № 224 (Постанова КМУ № 224). З Переліку вбачається, що для того, щоб конкретний лікарський засіб підпадав під відповідну податкову пільгу повинні бути дотримані наступні чотири умови:
1) код згідно з УКТ ЗЕД; 2) міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу; 3) форма випуску; 4) дозування.
Фактично, відповідні умови формують специфічний юридичний склад, наявність якого дозволяє говорити про поширення карантинної податкової пільги з ПДВ на конкретний лікарський засіб. У рамках правозастосовчої практики може виникнути питання: «Чи підпадає під дану податкову пільгу лікарський засіб, у якого співпадають 3 елементи, а один відмінний, наприклад форма випуску?». Ми відмічаємо, що якщо хоча б один із елементів юридичного складу неспівставний з вимогами Переліку, то в такому випадку податкова пільга не може бути застосована. Отже, якщо форма випуску (фактично, “упаковка”) не відповідає вимогам Переліку, то такий лікарський засіб не може підпадати під відповідну податкову пільгу.
Інший юридичний склад передбачений для дезинфікуючих засобів та антисептиків і медичного обладнання. Так, для дезинфікуючих засобів та антисептиків передбачено наступний юридичний склад: 1) код згідно з УКТ ЗЕД; 2) назва товару (основного компоненту); 3) форма випуску; 4) вміст активнодіючої речовини.
Що ж стосується медичного обладнання, то для віднесення його до пільгових категорій товарів необхідно аналізувати відповідність товару наступним вимогам: 1) код згідно з УКТ ЗЕД; 2) назва товару (медичного виробу).
Обов’язкова наявність всіх елементів юридичного складу стосується в тому числі й медичного обладнання, дезинфікуючих засобів та антисиптиків.
Висновок: якщо хоча б один із обов’язкових елементів товару не відповідає передбаченим Переліком вимогам, ми не можемо говорити про можливість застосування податкової пільги з ПДВ при поставці такого товару.
Євген Смичок, Голова Асоціації фармацевтів України